Тема: Екскурсія в природу (парк). Привернення уваги учнів до краси осінньої природи.

Мета: вчити дітей бачити красу осінньої природи; розвивати уяву, фантазію, зв’язне мовлення; формувати вміння словами та емоціями передавати свій настрій, ставлення, радість до побаченого; виховувати в учнів відповідальність за навколишню природу, відчувати себе її частиною.

Місце проведення: осінній парк.

Обладнання: вірш Катерини Перелісної «Золота осінь»; уривок з оповідання Сухомлинського «Я хочу сказати своє слово»; уривок з твору Сухомлинського «Подорож до осіннього лісу»; загадки, прислів’я, приказки, навколишня природа та її елементи.

Тип уроку: урок-екскурсія.

Попередня робота: урок з предмету «Я і Україна. Навколишній світ» на тему: «Формування уявлень та умінь спостерігати сезонні зміни в природі. Народні прикмети про осінь».

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Проведення інструктажу щодо організації екскурсії.

2. Вступне слово вчителя у парковій зоні.

- А придивіться, будь ласка,

Тут всюди казка.

Вона блукає парком, сквером,

Прислухайтесь, будь ласка.

(Учні розглядають, милуються, замислюються).

3.  Бесіда і повідомлення теми уроку.

- Сьогодні ми у парку недаремно. Озирніться навколо себе. Уявіть, що ви у казковому лісі, де містяться багато таємниць. А хто нам це приготував, ви можете дізнатись з вірша Катерини Перелісної «Золота осінь»:

В парках і в садочках,

На доріжки й трави,

Падають листочки

Буро-золотаві.

Де не глянь навколо

Килим кольористий,

Віти напівголі

Й небо синє, чисте.

Метушні немає,

Тиша й прохолода –

Тихо, ніжно ходить

Хто? … (Осінь золотава)

- Дійсно, найкрасивіша пора року завітала до нас. Тому  темою нашого уроку є «Привернення уваги до осінньої краси».

ІІ Осмислення сприйнятого матеріалу.

1.     Хвилинки милування навколишнім світом.

Учитель: Красуня – осінь, славна чарівниця,

Милуймось з її краси.

Послухайте уривок з оповідання Сухомлинського «Я хочу сказати своє слово»:

«… - Сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. Хай кожен з вас добере для цього в рідній мові красиві і точні слова. Діти притихли. Вони дивились в небо і думали. Через хвилину всі заговорили: «Небо синє-синє… Небо голубе… Небо чисте…» І все… Збоку стояла маленька Валя…

… - Небо ласкаве… - тихо сказала дівчинка і усміхнулась…»

- Які слова підібрали би ви, для нашого осіннього неба? (Ласкаве, тепле, світле, чарівне).

- А що ще привернуло вашу увагу? (Море).

- Наше море незвичайне, цілюще, тепле. Прислухайтесь, до його мелодії.

(Діти прислухаються до звуків хвиль).

- А давайте спробуємо відтворити мелодію хвиль за допомогою рухів.

(Діти рухаються під звуки моря)

- Що ви відчуваєте зараз?

(Діти фантазують  і розповідають про свої почуття, свій настрій).

- Озерніться навкруги. Які зміни відбулися в природі? (Сонце світить, але не гріє; день став коротшим; частіше дме вітерець; іноді йдуть дощі).

- Уявіть собі, що ми з вами стали вітерцями. Давайте спробуємо подмухати на осіннє дерево сильно-сильно. (Імітація вітру учнями).

- А тепер легенько дмухнемо на осінні листочки. Що з ними відбувається? (Вони дрижать, тремтять, ворушаться, рухаються, танцюють).

- Давайте і ми з вами порухаємось і виконаємо фізхвилинку.

Фізхвилинка.

Добре те, що сонце світить,

Добре те, що вітер віє,

Добре те, що в синім морі

Добре плавати усім.

Добре те, що осінь в місто

Тихо, ніжно завітала,

Добре те, що всі дерева

В золоте вбрання вдягла.

Гра «Як мене звуть?». Діти називають дерева та кущі, які ростуть у парку. (Акація, тополі, туя, клен, ясень, каштани, горіх, берізки, горобина, калина, бузок)

ІІІ. Закріплення матеріалу.

Учитель: У народі говорять: «Гарне слово – лікує рани». Давайте і ми підберемо гарні слова для мешканців парку.

1.     Групова робота. Діти добирають слова до слова «дерево», а учитель проводить підсумок, яка група набрала більше слів. (Зелені друзі, гіганти, велетні).

2.     Гра «Розмова з деревом».

– Підійдіть до дерева, обніміть його, і розкажіть йому свою таємницю. (Діти стають кругом дерева, висловлюють свої думки).

3.     Робота над уривком з твору Сухомлинського «Подорож до осіннього лісу».

Осіннього дня ми пішли всім класом до лісу. Був теплий сонячний день… Галявини були вже вкриті сонячним листям. Це тільки здалеку килим здавався жовтим. А коли ми прийшли на галявину, то побачили, що цей килим барвистий. Там і багряні, й червоні, і світло-жовті,й коричневі листочки.

- Порівняйте картину осіннього лісу, яку описав Сухомлинський і картину, яку ви бачите в нашому парку. (Відповіді дітей)

4. Гра «Фотооко». Кожна група описує якусь рослину, інша – впізнає яку.

5. Діти відшукують корінчики, гілочки, листочки, які на щось схожі і доводять свою думку.

6. Гра «Уяви собі». Діти закривають оченята, мріють,уявляють, фантазують. (Там десь шурчить листям їжачок, сонячні промені фарбують листочки на деревах та кущах..)

7. Робота із загадками, прислів’ями, приказками.  

- І, звичайно, без загадок та прислів’їв наша мандрівка сьогодні буде неповноцінною.

1) У зеленім кожушку,

Костяній сорочці,

Я росту собі в ліску,-

Всім зірвати хочеться. (Горіх)

2) Два столи, два човни, п’ята чашечка. (Жолудь)

3) Білокрила, наче птах

І оспівана в піснях,

Дрібне листячко вдягла

Наче мавка лісова.

Що це?(Береза)

- Які народні прислів’я про осінь ви знаєте?

1) Жовтень покриває землю листом, або снігом.

2) Пізній листопад – до суворої та тривалої зими.

3)На рослинах багато павутиння – на тривалу теплу погоду.

- У нашому парку, між прекрасними осінніми листочками, розгубились перлини народної мудрості. Давайте разом їх зберемо.

(Учитель промовляє початок приказки, учні продовжують її).

Говорить, наче пташка…(щебече).

Говорить, наче соловей…(співає).

Ростуть, як гриби…(після дощу).

IV.Підсумкове слово вчителя.

-Діти, чудовий, казковий, замріяний осінній парк! Багато в ньому нерозгаданих таємниць, багато незвіданого й цікавого. Але, щоб все це пізнати, як говорив В.О.Сухомлинський, треба бути добрим, уважним, любити менші за себе створіння – рослини і тварини, тобто бути природі другом. Я думаю, що сьогодні нам вдалося звернути увагу на неповторність осінньої природи. У вас, у ваших душах та серцях, залишилась часточка добра, радості й любові до оточуючої краси.