Сформувати духовно багату, соціально активну особистість учня початкових класів можна за умови, якщо вона оволодіє "чотирма К": культурою мислення, культурою мовлення, культурою поведінки, культурою спілкування:

—      культура мислення — самостійність, самокритичність, глибина, гнучкість, оперативність, відкритість;

—      культура мовлення — правильність, виразність, ясність, точність, образність, стислість, доцільність;

—      культура поведінки — ввічливість, тактовність, коректність, точність, розкутість;

—      культура спілкування — повага до співрозмовника через розуміння його інтересів, управління поведінкою слухачів, згуртування однодумців, відповідальність за мовленнєвий вчинок.

З огляду на це на сучасному етапі розвитку системи мовної освіти особливо важливого значення набуває проблема єдності мислительного й мовно-мовленнєвого розвитку учнів початкових класів. Один із перспективних напрямів вирішення цієї проблеми — навчання рідної мови на основі спеціально організованої мислительної діяльності учнів.

Проблема формування культури мислення і мовлення учнів початкових класів на уроках української мови є особливо значущою.

Культура мислення тісно пов'язана з культурою мовлення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи і легко сприймається, зрозуміле.

Що має знати і враховувати у своїй роботі вчитель, коли формує культуру мислення і мовлення учнів? На нашу думку, насамперед необхідно усвідомити ознаки логічності, стрункості мислення й мовлення, що виявляються в основних законах логіки.

Визначеність — ясність думки, точність міркувань виявляється у законі тотожності, згідно з яким кожна думка в ході даного міркування зберігає одне й те саме визначення змісту, скільки б разів вона не повторювалася. Закон тотожності вимагає: визначеності у мисленні (міркуванні) й мовленні; відсутності розпливчастості,  неконкретності  у висловлюваннях; однозначності (коли мовець і слухач вкладають однакове значення у вихідне поняття).

Несуперечливість виявляється у двох законах логіки: протиріччя і виключеного третього. Закон протиріччя — дві протилежні думки про одне й те саме, взяті в один і той же час, в одному і тому самому відношенні, не можуть бути одночасно істинними. Закон виключеного третього — з двох суперечливих суджень одне має бути істинним, інше — неістинним, хибним; третього не дано.

Обґрунтованість мовлення випливає із закону достатньої підстави, згідно з яким будь-яка правильна думка має бути вмотивована іншими думками, істинність яких доведена практикою. Цей закон застерігає мовця від голослівних тверджень, софістичних доказів, вольових рішень, сліпого копіювання, формує гнучкість розумово-мовленнєвих та комунікативних дій, вчинків.

Корисними для вчителя стануть і поради великого теоретика і практика риторики Ціцерона, який рекомендував використовувати логічно обґрунтовану структуру мови: початок має бути багатий на гострі думки, виклад — правдоподібним, насиченим доказами, ясним, зрозумілим, а підсумкова частина промови повинна впливати на емоції, тобто хвилювати душі, заспокоювати або запалювати їх.

Отже, робота вчителя на уроках української мови в початкових класах має бути спрямована на розвиток мислительних операцій (аналізу, синтезу, абстрагування, конкретизації, порівняння, класифікації, систематизації, узагальнення) і засвоєння основних форм суджень, умовиводів, понять, за допомогою яких здійснюється у людини процес мислення.

Головні напрями процесу формування мислення учнів початкових класів на уроках мови  мають бути такими: формування потреби в мовних знаннях і способах діяльності; взаємозв'язок знань із мови і мислення учнів; вироблення узагальнених способів діяльності. Ці три компоненти — мотиваційний, змістовий і операційний — становлять дидактичну основу системи формування мислення школярів під час засвоєння початкового курсу української мови.

Вчителеві початкових класів треба враховувати закономірності мислительного процесу, яким відповідають знання з мови трьох рівнів: репродуктивні, конструктивні, творчі.

Репродуктивні знання — це знання мовних термінів, правил, дій та їх відтворення без істотних змін. Процеси мислення, які забезпечують функціонування мовних знань на цьому рівні, мають також репродуктивне спрямування: учні розпізнають навчальну інформацію, можуть її відтворити, дати "готове" визначення, використати відомі їм прийоми мислительної діяльності. Мовні знання й уміння цього рівня найбільш економно забезпечуються інформаційними методами вивчення української мови. Це — розповідь, пояснення, репродуктивна бесіда, розв'язання мовних задач за алгоритмом, опитування на основі підручника.

Конструктивні знання — це знання, здобуті внаслідок комбінування, переконструювання знань першого типу (за допомогою аналізу, виділення головного, порівняння, аналогії). Мислення на цьому рівні має репродуктивне спрямування. Як відомо, продуктивне мислення — це процес, у результаті якого виникає новий для особистості продукт: матеріальний чи уявний, причому здійснюється вихід за межі вже відомого, перетворення, трансформація знань.

Конструктивний рівень досягається евристичним і проблемним методами викладання української мови. Прийоми роботи: евристична бесіда, проблемна ситуація, розв'язання учнями мовних пізнавальних завдань та задач, вправ, які передбачають істотні зміни в структурі знань. Наприклад, завдання скласти речення з опорою на подані слова, вправи на переконструювання речень.

Найвищий рівень знань — творчий. Творчими є знання і вміння, набуті в ході самостійної дослідницької діяльності учнів. Процеси мислення, що забезпечують цей рівень, також є творчими. Учні визначають тему і проблему роботи, її завдання, формулюють план пошуку, здійснюють пізнавальний пошук, обґрунтовують свої думки, перевіряють одержані дані.

Знання найвищого рівня досягаються дослідницькими методами, які спонукають учнів на уроках української мови до самостійної творчої діяльності: написання коментарів до переглянутого діафільму, сценарію учнівського кінофільму; це філологічні екскурсії, результати яких оформлюються у творах, альбомах, виставках. Звичайно, що в початкових класах на уроках необхідно застосовувати елементи дослідження.

Таким чином, евристичні й дослідницькі методи формують продуктивне мислення учнів початкових класів на уроках української мови, але потребують більше часу, ніж репродуктивні.

Отже, вчителеві необхідно забезпечити системний розвиток мислительної діяльності молодших школярів, який є оптимальним шляхом формування культури мислення і мовлення учнів на уроках української мови.