Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 28.03.2024, 11:19

Сайт вчителя початкових класів Югової Наталі Іванівни

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог документів

Головна » Статті » Виховна робота » Робота з батьками

Робота з батьками

Вечори запитань і відповідей

Вечір запитань і відповідей — це концентрована педагогічна інформація з різноманітних питань, які часто є дискусійними, і відповіді на них іноді набувають гарячого, зацікавленого обговорення. Роль цих вечорів - озброїти батьків педагогічними знаннями не тільки в самих відповідях, що теж дуже важливо, а й у формі проведення цих вечорів. Вони мають відбуватися як вільне, рівноправне спілкування батьків і педагогів, як уроки педагогічних роздумів.

Батькам потрібно повідомити про проведення вечора не пізніше, ніж за місяць. Протягом цього часу згрупувати питання, розподілити їх у педагогічному колективі для підготовки відповідей, бажано запросити спеціалістів - медика, психолога тощо.

Щоб розподілити питання, доцільно використати анкетування, запитальники, експрес-опитування.

 

Тема. Спілкування дітей і дорослих у сім'ї.

Орієнтовний план заняття.

1.      Консультація психолога "Спілкування в сім'ї. Культура спілкування".

2.      Відповіді на запитання батьків.

3.      Експрес-опитування батьків.

4.      Обґрунтування педагогічних ситуацій, обговорення.

5.      Пам'ятки для батьків.

 

Зустрічі за "круглим" столом

Такі зустрічі розширюють кругозір не тільки батьків, а й педагогів. Бажано продумати оформлення заходу, яке має сприяти відвертості і роздумам. Теми можуть бути різноманітними. Зокрема, обговорення різних ситуацій із сімейного життя, проблем, що виникають у процесі виховання. За такої форми роботи практично жоден із батьків не лишається поза обговоренням, всі беруть активну участь, ділячись цікавими спостереженнями, даючи корисні поради. Педагог або психолог обов'язково мають підсумувати обговорення.

 

"Педагогічний калейдоскоп"

Обговорюються різноманітні проблемні ситуації, вирішення яких передбачає знання педагогічних основ виховання дітей батьками, а також ситуації, вирішити які можливо тільки разом із дітьми. Такі заняття дають змогу краще пізнати дитину, вдосконалити взаємостосунки батьків і дітей, звернути увагу на недоліки у вихованні, прийняти додаткові корекційні заходи впливу, спрямувати дії батьків у потрібне русло.

Тема. Пізнай свою дитину.

Орієнтовний план заняття.

1.      Розв'язок педагогічних ситуацій.

2.      "Відгадай-но".

3.      Гра з батьками.

4.      Експрес-опитування.

5.      Сторінками педагогічної літератури.

 

Ділові ігри

Ділова гра - простір для творчості. Вона максимально наближує учасників до реальності, формує навички швидкого прийняття педагогічно правильних рішень, вміння вчасно побачити і виправити помилку.

Орієнтовна структура гри.

1.      Підготовчий етап містить визначення мети, завдань, організаційних правил, що регламентують хід гри, вибір дійових осіб відповідно до ролей, підготовку унаочнення та обладнання.

2.      Хід гри, що передбачає виконання всіма учасниками гри необхідних правил і дій.

3.      Підсумок гри, аналіз її результатів.

4. Метою ділових ігор зазвичай є формування та закріплення певних навичок, уміння запобігти конфліктним ситуаціям.

 

Анкетування батьків "Мінуси перетворюємо в плюси"

1.      Що, крім знань, набуває дитина в школі?

2.      За якими ознаками можна судити про наявність здібностей у дитини?

3.      Наполеглива праця і розвиток здібностей — як вони пов'язані між собою?

4.      Проаналізуйте поведінку, звички, інтереси Вашої дитини. Якої Ви думки про її здібності?

5.      Чи аналізуєте Ви разом із дитиною труднощі та недоліки в її навчанні?

6.      Як виховати самостійність у навчанні?

7.      У чому полягає вимогливість до дитини? Які вимоги необхідно ставити дітям?

8.      Як часто звертаються до Вас діти по допомогу під час виконання домашнього завдання?

9.      Які методи заохочення і покарання Ви застосовуєте в стимулюванні навчання дітей?

10.    Для молодших учнів закономірне невміння зосереджуватися тривалий час. Чи тренуєте Ви увагу своєї дитини? Як саме?

11.    Як допомогти дитині відчути впевненість у своїх силах?

12.    У чому, на Вашу думку, причини неуспішності дитини?

13.    Чи пов'язуєте Ви неуспішність у навчанні з майбутньою неуспішністю у дорослому житті? Чому?

14. Чому дуже важливо, щоб діти відчували доброзичливе ставлення батьків до свого навчання?


Анкетування батьків "Ви і Ваша дитина"

Так   Іноді  Ні

1.      Чи подобається Вам Ваша дитина?       

2.      Чи дослухаєтесь, про що вона говорить?       

3.      Чи дивитеся на дитину, коли вона говорить? 

4.      Чи намагаєтесь створити у дитини відчуття важливості того, про що вона говорить? 

5.      Чи виправляєте мову дитини?      

6.      Чи визнаєте право дитини на помилку?

7.      Чи смієтеся разом із дитиною?     

8.      Чи знаходите кожного дня час для дитини (бесіда, спільне читання, прогулянка) ?    

9.      Чи поділяєте дитячі інтереси, захоплення?     

10.    Чи є у дитини своя бібліотечка?   

11.    Чи є у дитини вдома власний куточок (кімната, стіл, поличка)?        

12.    Чи подаєте приклад у читанні газет, книг, журналів?      

13.    Чи дивитеся телевізор разом із дитиною?      

14.    Чи обговорюєте побачене і почуте разом?     

15.    Чи є у дитини можливість гратися, ліпити, малювати, займатись улюбленою справою?  

16.    Чи влаштовуєте сімейні прогулянки до лісу, парку, річки?      

17.    Чи намагаєтесь ознайомити дитину з визначними місцями рідного міста та краю?       

 

Як розвинути самостійність у дітей

Пам'ятка для батьків

"Людина не може бути вільною,

якщо вона не самостійна".

М.Монтессорі

 

1.      Визнайте особистість дитини і її недоторканність.

2.      Сприяйте формуванню адекватної самооцінки. Людина з низькою самооцінкою постійно залежна від чужої думки.

Формування самооцінки дитини залежить від оцінювання її батьками, тому що в цьому віці дитина ще не вміє оцінити себе сама.

3.      Залучайте до реальних справ сім'ї. Можна проводити міні-наради за участю всіх членів родини, спільно планувати сімейні справи.

4.      Розвивайте силу волі дитини. Навчайте сміливості, витривалості, терплячості, докладати зусиль для досягнення мети.

5.      Навчайте планувати. Складайте план дій. Велику і складну справу вчіть розбивати на ряд конкретних дій.

6.      Привчайте до праці якомога раніше. Дитина має знати свої домашні обов'язки, вміти виконувати доручення.

7.      Вчіть спілкування з іншими дітьми, дорослими людьми. При цьому пам'ятайте — модель батьківської поведінки сприймається дитиною як зразок для наслідування.

8.      Формуйте моральні якості: доброту, порядність, співчуття, взаємодопомогу, відповідальність.

 

Як подолати конфліктність між дітьми

Пам'ятка для батьків

Посієш вчинок — пожнеш звичку,

Посієш звичку — пожнеш характер,

Посієш характер — пожнеш долю.

Народна мудрість

 

1.      Натомість щоб намагатися не помічати негативні почуття дитини стосовно брата чи сестри, зрозумійте їх і допоможіть зрозуміти дитині. Назвіть почуття дитини, покажіть їй, що Ви її розумієте. Розуміння почуттів, обговорення їх дуже важливі як для дитини, так і для батьків. Якщо Ви озвучите нездійсненні бажання дитини, через що і виникає неприязнь до "суперника", та ще й висловите своє співчуття, це принесе емоційне полегшення, допоможе дитині зрозуміти, що саме її тривожить і ображає: не поява, наприклад, нового братика чи сестрички, а страх втратити те почуття захищеності, яке давало впевненість у Вашій безумовній, абсолютній любові до неї.

Коли ми вимагаємо від дітей привітності один до одного, у них виникає зворотна реакція: негативні почуття лише посилюються. Коли ж ми вислухаємо дитину спокійно, покажемо, що ми її розуміємо і хочемо допомогти, це сприятиме формуванню позитивних почуттів.

2.      Спробуйте допомогти дітям знайти безпечний і нешкідливий вихід для негативних почуттів: привчайте виражати свої почуття в символічній формі (малюнок, ліплення, вірші, щоденник тощо). Але не у сварках і бійках. Саме цього і потрібно вчити дитину: розуміти своє почуття і вміти його конструктивно виразити, а не забороняти собі це почуття.

Коли дитині потрібно виразити почуття, поставте її перед вибором шляху і допоможіть знайти найбільш конструктивний для даної ситуації. Такі навички — не миттєва реакція крику або бійки, а пошук конструктивного способу вирішення проблеми — допоможе їй і в майбутньому.

3.      Намагайтесь відразу припиняти бійку, але при цьому не з'ясовуйте, хто винен, а хто жертва. Приділіть увагу дитині, котра постраждала, висловіть надію на здатність дітей самостійно вирішувати свої непорозуміння один з одним без бійки. Не привчайте дітей до того, що їх суперечку вирішують батьки, підтримуйте прагнення до самостійних рішень.

Старайтесь не тільки зупинити і заборонити бійку, а й підказати, як можна - спокійно і розумно вирішити конфлікт, або переключити увагу дітей на загальну справу, яка була б цікавою для обох конфліктуючих сторін.

4.      Намагайтесь не вимагати від дітей вияву любові, але вчіть виказувати прихильність, пам'ятаючи, що Ваша модель поведінки завжди перед очима дитини.

5.      Ставтесь до негативних почуттів дитини як до природних, а не злісних проявів того, що дитина жорстока, заздрісна, погана. Важливо зрозуміти: дитина не винна у своєму несприйнятті, ревнощах, вона просто не вміє знайти вихід із ситуації, що її турбує. І саме Ви своїм розумінням, своєю доброзичливістю можете допомогти дитині.

 

Категорія: Робота з батьками | Додав: Сула (15.01.2014)
Переглядів: 3899 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz